Історія Березані

Історична довідка по острову Березань

Перше поселення греків в Північному Причорномор’ї знаходиться на острові Березань. В даний час Березань – це невеликий острів (890м. х 480м.), розташований на відстані 12 км. від м. Очакова на виході із Дніпробугського і Березанського лиманів. В давнину о. Березань був значно більшим і, можливо, зв’язувався з материком вузьким перешийком. Перше археологічне дослідження Березані провів на початку XIX ст.. академік В.Келер. В 1847 р. А.С.Уваров зняв план острова, на якому відмітив залишки кількох споруд і ряд курганів. Пробні розкопки поселення були проведені в 1884 р. Р.А.Пренделем. В 1900 р. розкопки проводились Г.Л.Садовським, пізніше Е.Р.Штерном, М.Ф.Болтенко. Наступний етап археологічних досліджень Березанського поселення розпочався в 1960р., коли розкопки очолила експедиція Інституту археології АН УССР (В.В.Лапін, С.Н.Мазараті, В.ВНазаров, В.Крутілов, О.Смірнов), а з 1961р. роботи тут паралельно почала експедиція Державного Ермітажу (К.С.Горбунова, Л.В.Копейкіна, Я.В.Доманський, С.Л.Соловйов, Д.Є.Чистов).

 

Березань

 

Було встановлено, що поселення виникло в другій половині VIIст.. до н.е. і проіснувало до IIIст. н.е. Більшість спеціалістів ототожнюють Березанське поселення з Борисфеном, про заснування якого «в Понті» приблизно в 645/644 р. р. до н.е. сповіщає в «Хроніці» автор першої половини IVст. н.е. єпископ Євсевій, Топонім «Борисфен» стосовно острова, присутній в Хрестоматії із «Географії» Стратона, складеною в середні віки. Клавдій Птоломей сповіщає інший варіант цієї назви – Борисфеніда. В «Історії» Геродота згадується «емпорій борисфенідів». Чи існувало місцеве населення до того, як виникло грецьке, поки що не встановлено. Суперечливим залишається питання про характер і призначення поселення: було воно торгівельним чи аграрно – ремісничим. Немає сумніву, що торгівля грала значну роль в житті Березані, про що свідчить велика кількість господарських ям для збереження товарного зерна, лист на свинцевій пластині VI ст.. до н.е. Але торгівля не була єдиним заняттям переселенців. З появою постійних жителів з’являється необхідність в підсобному домашньому господарстві та ремісничому виробництві для задоволення різних потреб населення. Це підтверджують знахідки сільськогосподарських знарядь, зернотерок, кісток домашніх тварин, залишків ливарного та керамічного шлаків, напівфабрикатів різних ремесел.

 

 

В результаті більш ніж столітнього циклу досліджень тут відкрито житлові будинки всіх етапів життя поселення, а також громадські споруди, розкопана велика частина території некрополя, розміщеного в районі північно – західного берегу острова отримані в процесі робіт матеріали відрізняються різноманітністю і великою науковою цінністю. Найбільш багаті колекції бережанських знахідок зберігаються в Ермітажі, Одеському та Київському археологічних музеях, в наукових фондах Інституту археології Національної Академії наук України. Результати досліджень, а також їх проблеми знайшли своє відображення в працях дослідників Березані – Є.Р.Штерна, М.Ф.Болтенко, В.В.Лапіна, К.С.Горбунова, Л.В.Копейкіної, В.В.Назарова та ін. Їх роботи одержали широке визнання наукової громадськості. Виключне значення Березанського поселення в історичній науці визначається тим, що воно являлось першим населеним пунктом, заснованим в Північному Причорномор’ї в ході Великої грецької колонізації. Саме звідси починається історія античних колоній Півдня нашої країни. Від правильного розуміння характеру поселення на Березані багато в чому залежить побудова моделі колонізації в цілому. Острів Березань часто відвідують вчені з Канади, Данії, США, Росії, Болгарії, Польщі, Румунії та інших країн. Щорічно на острові працює археологічна експедиція, здійснюються реставраційі роботи.

Крутые берега о. Березань.